Бета-версія: путівник щойно запрацював, тексти доповнюємо й уточнюємо. Помітили неточність — напишіть редакції: editor@psychotherapy.com.ua
Як обрати
Розлади харчової поведінки: що допомагає
Зміст
Анорексія, булімія, компульсивне переїдання — серйозні стани, але з них можна одужати. Для них є методи психотерапії, які радять міжнародні настанови, і починати варто саме з них. Розповідаємо, що допомагає дорослим, коли до лікаря треба негайно і як підтримати близьку людину.
Що це за стани
Найчастіше йдеться про три. Нервова анорексія: людина сильно обмежує їжу й боїться набрати вагу. Нервова булімія: напади переїдання, після яких людина викликає блювання, бере проносні, голодує чи виснажує себе тренуваннями. Компульсивне переїдання: повторювані напади, коли людина з'їдає багато й не може зупинитися, але без такої «компенсації». Бувають й інші форми; британська настанова NICE радить лікувати їх так само, як стан, на який вони найбільше схожі.
Три поширені хибні думки
- «Якщо вага нормальна — розладу немає». Більшість людей із розладом харчування мають «нормальну» вагу, пише британська організація Beat. NICE радить не вирішувати, чи потрібне лікування, лише за індексом маси тіла.
- «Це хвороба дівчат-підлітків». Найвищий ризик — у 13–17 років, але розлад може розвинутися в будь-якому віці (NICE) і в людини будь-якої статі (Beat).
- «Це примха або дієта, яка зайшла задалеко». Розлад харчування — не вибір і не спосіб привернути увагу, а серйозний стан психічного здоров'я (Beat).
На що звернути увагу
NICE радить фахівцям думати про розлад харчування, зокрема, якщо є щось із цього:
- швидке схуднення або незвично низька чи висока вага;
- дієти й обмеження в їжі, які непокоять саму людину чи її близьких;
- людина уникає спільних трапез і ситуацій, де є їжа;
- надмірна тривога через вагу чи форму тіла;
- збилися чи зникли місячні, є незрозумілі проблеми з травленням;
- запаморочення, непритомність, сильне серцебиття, блідість;
- ознаки блювання, вживання проносних чи таблеток для схуднення, виснажливих тренувань; пошкоджена емаль зубів;
- людині важко контролювати хворобу, пов'язану з їжею, — наприклад, діабет чи целіакію;
- заняття, де важать вага й вигляд: професійний спорт, мода, танці, модельний бізнес.
Короткі анкети, як-от SCOFF, можуть насторожити, але діагнозу не ставлять: NICE не радить покладатися лише на них.
Чим раніше — тим краще
NICE наголошує: людину з розладом харчування треба оцінити й почати лікувати якнайшвидше, особливо якщо вона сильно схудла. Австралійська державна ініціатива NEDC радить не «чекати, поки мине».
Почати можна із сімейного лікаря; діагноз і план лікування — справа лікаря, зокрема психіатра. Хто чим займається — на сторінці «До кого звернутися», безоплатна допомога — на сторінці «Безкоштовна допомога». Розлад харчування б'є й по тілу, тому лікар оцінює не лише вагу: за рекомендаціями Королівського коледжу психіатрів (Велика Британія, 2022), до оцінки входять швидкість схуднення, м'язова слабкість, аналізи крові й ЕКГ. Від цього залежить, чи можна лікуватися вдома.
Що радять міжнародні настанови
Головне лікування — психотерапія, сфокусована саме на розладі харчування. Її проводять за посібником, і вона триває місяцями. Британська настанова NICE (NG69) радить дорослим таке:
| Стан | З чого почати | Якщо не підійшло |
|---|---|---|
| Анорексія | Один із трьох варіантів на вибір: КПТ, сфокусована на розладі харчування (до 40 зустрічей за 40 тижнів); програма MANTRA (близько 20 зустрічей); спеціалізований підтримувальний супровід SSCM (від 20 щотижневих зустрічей) | Інший із цих трьох варіантів або фокальна психодинамічна терапія, сфокусована на розладі харчування (до 40 зустрічей за 40 тижнів) |
| Булімія | Керована самодопомога: програма за матеріалами КПТ і 4–9 коротких зустрічей із фахівцем приблизно за 16 тижнів | Індивідуальна КПТ, сфокусована на розладі харчування (до 20 зустрічей за 20 тижнів) |
| Компульсивне переїдання | Керована самодопомога за матеріалами КПТ | Групова КПТ, сфокусована на розладі харчування (16 зустрічей по 90 хвилин); якщо група недоступна — індивідуальна (16–20 зустрічей) |
При анорексії NICE називає відновлення здорової ваги ключовою метою: воно підтримує й інші зміни, потрібні для одужання. При булімії й переїданні психотерапія мало впливає на вагу. При компульсивному переїданні мета — зупинити напади, а не схуднути: NICE радить під час лікування не сідати на дієти, бо вони можуть провокувати нові напади.
Американська психіатрична асоціація (настанова 2023 року) радить подібне: психотерапію, сфокусовану на розладі харчування; при булімії — КПТ; при компульсивному переїданні — КПТ або міжособистісну терапію, у групі чи індивідуально.
Що таке MANTRA і SSCM
MANTRA (англ. Maudsley Anorexia Nervosa Treatment for Adults) — програма лікування анорексії для дорослих: фахівець працює за робочим зошитом, допомагає знайти мотивацію змінюватися, а коли людина готова, — налагодити харчування; до роботи залучають близьких. SSCM — регулярні зустрічі з фахівцем, який разом із людиною визначає головні проблеми, допомагає відновити вагу, пояснює, як харчуватися, і стежить за фізичним здоров'ям. Окремих карток для них у нас поки немає: ми ще не перевіряли, хто пропонує їх в Україні.
Методи з нашого каталогу
- [Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)](/metody/kohnityvno-povedinkova-terapiia). Найбільше даних. Важливо, щоб це була КПТ, сфокусована саме на розладі харчування (англійською CBT-ED або CBT-E), а не загальна КПТ. Зустрічі щотижня, між ними — щоденник харчування й завдання. Товариство клінічної психології США оцінює підтримку КПТ при булімії як сильну.
- [Міжособистісна терапія (IPT)](/metody/mizhosobystisna-terapiia). При компульсивному переїданні Товариство клінічної психології США оцінює її підтримку як сильну, а німецька Наукова рада з психотерапії (2006) визнала її при булімії й компульсивному переїданні. NICE при розладах харчування її не називає.
- [Психодинамічні методи](/metody/psykhoanaliz-i-psykhodynamichni-metody). NICE називає фокальну психодинамічну терапію, сфокусовану на розладі харчування, варіантом при анорексії в дорослих, якщо три основні варіанти не підійшли. Це план до 40 зустрічей, а не багаторічний психоаналіз. У німецькому дослідженні ANTOP (242 жінки з анорексією) через 5 років стан покращився в усіх групах — після цієї терапії, після КПТ і після посиленого звичайного лікування — без суттєвої різниці у вазі між ними.
- [Системна сімейна терапія](/metody/systemna-simeina-terapiia). NICE радить дітям і підліткам з анорексією чи булімією спеціальну сімейну терапію, сфокусовану на розладі харчування. Дорослим NICE її окремо не радить (американська настанова APA — і молодим дорослим, див. нижче), але близьких часто залучають до лікування — наприклад, у програмі MANTRA.
У переліку МОЗ України (наказ № 2118) розлади харчування названо також для схема-терапії, емоційно-фокусованої, позитивної та екзистенційної терапії й психодрами. Британська настанова NICE їх при розладах харчування не називає; які дослідження є — дивіться позначку й розділ «Доказовість» на сторінці методу.
Якщо розлад почався в підлітковому віці
Для дітей і підлітків з анорексією чи булімією NICE радить насамперед сімейну терапію, сфокусовану на розладі харчування: на початку батьки тимчасово беруть на себе допомогу з харчуванням, а потім поступово повертають дитині самостійність. Американська психіатрична асоціація радить такий сімейний підхід і молодим дорослим, якщо родина готова долучитися. Докладно — на сторінці «Розлади харчової поведінки» у розділі «Маршрут дитини».
Чого не варто робити і на що не витрачати гроші
- Лікувати розлад харчування лише ліками. NICE не радить ліки як єдине лікування анорексії, булімії чи компульсивного переїдання. Чи потрібні ліки додатково — вирішує лікар.
- Лише консультації дієтолога. При анорексії NICE радить дієтологічні консультації тільки як частину роботи команди фахівців.
- Фізичні процедури замість лікування. NICE не радить як частину лікування розладів харчування транскраніальну магнітну стимуляцію, акупунктуру, силові тренування, йогу чи «зігрівальну» терапію.
- Програми схуднення при нападах переїдання. Мета лікування — зупинити напади; дієти під час лікування NICE радить відкласти. Це стосується й гіпнозу для схуднення.
- Обіцянки швидкого «зцілення». Навіть найкоротший рекомендований варіант — керована самодопомога — розрахований приблизно на 4 місяці, а психотерапія за NICE зазвичай триває від 4 місяців до року.
Як говорити з близькою людиною
Близькі часто першими помічають зміни. Головне — говорити про почуття й турботу, а не про вагу, їжу чи вигляд: так радить австралійська ініціатива NEDC, а британська NICE просить фахівців делікатно говорити про вагу й зовнішність. Кілька прикладів:
Некорисно
«Ти страшенно схуд(ла), на тебе боляче дивитися»
Корисно
«Я переживаю за тебе: здається, останнім часом тобі непросто. Можемо поговорити, коли тобі буде зручно?»
Чому: Слова про тіло тримають увагу на ньому, а для людини з розладом це зазвичай болюча тема. Розмова про почуття відчиняє двері.
Некорисно
«Ну що тобі варто з'їсти тарілку супу?»
Корисно
«Я розумію, що зараз їжа для тебе — не просто їжа. Що могло б тобі допомогти?»
Чому: Розлад харчування не вимкнути зусиллям волі. Прості поради звучать як знецінення.
Некорисно
«У тебе ж нормальна вага, тож усе гаразд»
Корисно
«Мені важливо, як ти почуваєшся, а не що показують ваги»
Чому: Більшість людей із розладом харчування мають «нормальну» вагу; за нею стан не оцінити.
Некорисно
«Ти це робиш, щоб привернути увагу»
Корисно
«Я не звинувачую тебе. Я хочу, щоб тобі допомогли»
Чому: Звинувачення змушує захищатися й закриває розмову. Розлад харчування — не вибір.
Некорисно
«Почекаймо, може, саме мине»
Корисно
«Давай я допоможу записатися до лікаря. Можу піти з тобою»
Чому: Чим раніше почати лікування, тим краще; чекати не радять.
Некорисно
«Ти так гарно схудла!»
Корисно
Скажіть про те, що не стосується тіла: «Мені було так добре з тобою сьогодні»
Чому: Навіть похвала тримає увагу на вазі й вигляді, а коментувати їх якраз радять уникати. Помічайте людину, а не її вагу.
Це приклади, а не готовий сценарій: добирайте власні слова. Якщо лікування вже йде, узгодьте з фахівцем, як діяти саме вам.
Не чекайте, що все вирішиться за одну розмову: можливо, до неї доведеться повертатися кілька разів. Говоріть наодинці, у спокійний момент, від свого імені: «я помічаю», «я хвилююся».
Підтримка потрібна й вам. NICE радить фахівцям питати рідних, як розлад впливає на них самих і чого їм бракує, — зокрема плану дій на випадок, якщо стан різко погіршиться.
Що запитати у фахівця
- Чи працюєте ви з розладами харчування і за яким протоколом? Скільки зустрічей зазвичай потрібно?
- Хто стежить за фізичним станом — вагою, аналізами? Психотерапевт має працювати разом із лікарем.
- Як ми зрозуміємо, що є зміни? NICE радить фахівцям регулярно вимірювати результат стандартними опитувальниками, наприклад EDE-Q.
- Чи є у вас супервізія? NICE радить, щоб її мали всі, хто лікує розлади харчування.
Джерела
- NICE NG69: розлади харчової поведінки — розпізнавання й лікування (2017, оновлено 2020)
- Королівський коледж психіатрів (RCPsych): невідкладні стани при розладах харчування (MEED, CR233), 2022
- RCPsych MEED, додаток 1: короткі аркуші для пацієнтів і рідних, 2022
- Американська психіатрична асоціація: настанова щодо лікування розладів харчової поведінки, 2023
- American Family Physician, 2024: огляд настанови APA щодо розладів харчування
- Товариство клінічної психології США (відділ 12 APA): КПТ при булімії
- Товариство клінічної психології США (відділ 12 APA): міжособистісна терапія при компульсивному переїданні
- Наукова рада з психотерапії Німеччини (WBP): висновок щодо міжособистісної терапії, 2006
- Огляд Cochrane: психотерапія при булімії й нападах переїдання (Hay та ін.)
- Огляд Cochrane: індивідуальна психотерапія анорексії в дорослих (Hay та ін., 2015)
- Огляд Cochrane: сімейна терапія при анорексії (Fisher та ін., 2019)
- Herzog W. та ін., 2022: дослідження ANTOP — 5 років після лікування (Lancet Psychiatry)
- Beat (Велика Британія): міфи про розлади харчування
- NEDC (Австралія): як почати розмову з людиною, за яку хвилюєтеся
- Наказ МОЗ України № 2118: перелік методів психотерапії