Лінії підтримки (перелік «Ти як?», відкриється в новій вкладці)
Меню

Бета-версія: путівник щойно запрацював, тексти доповнюємо й уточнюємо. Помітили неточність — напишіть редакції: editor@psychotherapy.com.ua

Як обрати

Розлади харчової поведінки: що допомагає

Редакція 1.0 · Олег Бурлачук · текст редактора, без рецензента · Оновлено 29.10.2026 · Приєднатися до редакції

Зміст
  1. Що це за стани
  2. На що звернути увагу
  3. Чим раніше — тим краще
  4. Що радять міжнародні настанови
  5. Методи з нашого каталогу
  6. Якщо розлад почався в підлітковому віці
  7. Чого не варто робити і на що не витрачати гроші
  8. Як говорити з близькою людиною
  9. Що запитати у фахівця

Анорексія, булімія, компульсивне переїдання — серйозні стани, але з них можна одужати. Для них є методи психотерапії, які радять міжнародні настанови, і починати варто саме з них. Розповідаємо, що допомагає дорослим, коли до лікаря треба негайно і як підтримати близьку людину.

Що це за стани

Найчастіше йдеться про три. Нервова анорексія: людина сильно обмежує їжу й боїться набрати вагу. Нервова булімія: напади переїдання, після яких людина викликає блювання, бере проносні, голодує чи виснажує себе тренуваннями. Компульсивне переїдання: повторювані напади, коли людина з'їдає багато й не може зупинитися, але без такої «компенсації». Бувають й інші форми; британська настанова NICE радить лікувати їх так само, як стан, на який вони найбільше схожі.

Три поширені хибні думки

  • «Якщо вага нормальна — розладу немає». Більшість людей із розладом харчування мають «нормальну» вагу, пише британська організація Beat. NICE радить не вирішувати, чи потрібне лікування, лише за індексом маси тіла.
  • «Це хвороба дівчат-підлітків». Найвищий ризик — у 13–17 років, але розлад може розвинутися в будь-якому віці (NICE) і в людини будь-якої статі (Beat).
  • «Це примха або дієта, яка зайшла задалеко». Розлад харчування — не вибір і не спосіб привернути увагу, а серйозний стан психічного здоров'я (Beat).

На що звернути увагу

NICE радить фахівцям думати про розлад харчування, зокрема, якщо є щось із цього:

  • швидке схуднення або незвично низька чи висока вага;
  • дієти й обмеження в їжі, які непокоять саму людину чи її близьких;
  • людина уникає спільних трапез і ситуацій, де є їжа;
  • надмірна тривога через вагу чи форму тіла;
  • збилися чи зникли місячні, є незрозумілі проблеми з травленням;
  • запаморочення, непритомність, сильне серцебиття, блідість;
  • ознаки блювання, вживання проносних чи таблеток для схуднення, виснажливих тренувань; пошкоджена емаль зубів;
  • людині важко контролювати хворобу, пов'язану з їжею, — наприклад, діабет чи целіакію;
  • заняття, де важать вага й вигляд: професійний спорт, мода, танці, модельний бізнес.

Короткі анкети, як-от SCOFF, можуть насторожити, але діагнозу не ставлять: NICE не радить покладатися лише на них.

Чим раніше — тим краще

NICE наголошує: людину з розладом харчування треба оцінити й почати лікувати якнайшвидше, особливо якщо вона сильно схудла. Австралійська державна ініціатива NEDC радить не «чекати, поки мине».

Почати можна із сімейного лікаря; діагноз і план лікування — справа лікаря, зокрема психіатра. Хто чим займається — на сторінці «До кого звернутися», безоплатна допомога — на сторінці «Безкоштовна допомога». Розлад харчування б'є й по тілу, тому лікар оцінює не лише вагу: за рекомендаціями Королівського коледжу психіатрів (Велика Британія, 2022), до оцінки входять швидкість схуднення, м'язова слабкість, аналізи крові й ЕКГ. Від цього залежить, чи можна лікуватися вдома.

Що радять міжнародні настанови

Головне лікування — психотерапія, сфокусована саме на розладі харчування. Її проводять за посібником, і вона триває місяцями. Британська настанова NICE (NG69) радить дорослим таке:

СтанЗ чого початиЯкщо не підійшло
АнорексіяОдин із трьох варіантів на вибір: КПТ, сфокусована на розладі харчування (до 40 зустрічей за 40 тижнів); програма MANTRA (близько 20 зустрічей); спеціалізований підтримувальний супровід SSCM (від 20 щотижневих зустрічей)Інший із цих трьох варіантів або фокальна психодинамічна терапія, сфокусована на розладі харчування (до 40 зустрічей за 40 тижнів)
БуліміяКерована самодопомога: програма за матеріалами КПТ і 4–9 коротких зустрічей із фахівцем приблизно за 16 тижнівІндивідуальна КПТ, сфокусована на розладі харчування (до 20 зустрічей за 20 тижнів)
Компульсивне переїданняКерована самодопомога за матеріалами КПТГрупова КПТ, сфокусована на розладі харчування (16 зустрічей по 90 хвилин); якщо група недоступна — індивідуальна (16–20 зустрічей)

При анорексії NICE називає відновлення здорової ваги ключовою метою: воно підтримує й інші зміни, потрібні для одужання. При булімії й переїданні психотерапія мало впливає на вагу. При компульсивному переїданні мета — зупинити напади, а не схуднути: NICE радить під час лікування не сідати на дієти, бо вони можуть провокувати нові напади.

Американська психіатрична асоціація (настанова 2023 року) радить подібне: психотерапію, сфокусовану на розладі харчування; при булімії — КПТ; при компульсивному переїданні — КПТ або міжособистісну терапію, у групі чи індивідуально.

Що таке MANTRA і SSCM

MANTRA (англ. Maudsley Anorexia Nervosa Treatment for Adults) — програма лікування анорексії для дорослих: фахівець працює за робочим зошитом, допомагає знайти мотивацію змінюватися, а коли людина готова, — налагодити харчування; до роботи залучають близьких. SSCM — регулярні зустрічі з фахівцем, який разом із людиною визначає головні проблеми, допомагає відновити вагу, пояснює, як харчуватися, і стежить за фізичним здоров'ям. Окремих карток для них у нас поки немає: ми ще не перевіряли, хто пропонує їх в Україні.

Методи з нашого каталогу

  • [Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)](/metody/kohnityvno-povedinkova-terapiia). Найбільше даних. Важливо, щоб це була КПТ, сфокусована саме на розладі харчування (англійською CBT-ED або CBT-E), а не загальна КПТ. Зустрічі щотижня, між ними — щоденник харчування й завдання. Товариство клінічної психології США оцінює підтримку КПТ при булімії як сильну.
  • [Міжособистісна терапія (IPT)](/metody/mizhosobystisna-terapiia). При компульсивному переїданні Товариство клінічної психології США оцінює її підтримку як сильну, а німецька Наукова рада з психотерапії (2006) визнала її при булімії й компульсивному переїданні. NICE при розладах харчування її не називає.
  • [Психодинамічні методи](/metody/psykhoanaliz-i-psykhodynamichni-metody). NICE називає фокальну психодинамічну терапію, сфокусовану на розладі харчування, варіантом при анорексії в дорослих, якщо три основні варіанти не підійшли. Це план до 40 зустрічей, а не багаторічний психоаналіз. У німецькому дослідженні ANTOP (242 жінки з анорексією) через 5 років стан покращився в усіх групах — після цієї терапії, після КПТ і після посиленого звичайного лікування — без суттєвої різниці у вазі між ними.
  • [Системна сімейна терапія](/metody/systemna-simeina-terapiia). NICE радить дітям і підліткам з анорексією чи булімією спеціальну сімейну терапію, сфокусовану на розладі харчування. Дорослим NICE її окремо не радить (американська настанова APA — і молодим дорослим, див. нижче), але близьких часто залучають до лікування — наприклад, у програмі MANTRA.

У переліку МОЗ України (наказ № 2118) розлади харчування названо також для схема-терапії, емоційно-фокусованої, позитивної та екзистенційної терапії й психодрами. Британська настанова NICE їх при розладах харчування не називає; які дослідження є — дивіться позначку й розділ «Доказовість» на сторінці методу.

Якщо розлад почався в підлітковому віці

Для дітей і підлітків з анорексією чи булімією NICE радить насамперед сімейну терапію, сфокусовану на розладі харчування: на початку батьки тимчасово беруть на себе допомогу з харчуванням, а потім поступово повертають дитині самостійність. Американська психіатрична асоціація радить такий сімейний підхід і молодим дорослим, якщо родина готова долучитися. Докладно — на сторінці «Розлади харчової поведінки» у розділі «Маршрут дитини».

Чого не варто робити і на що не витрачати гроші

  • Лікувати розлад харчування лише ліками. NICE не радить ліки як єдине лікування анорексії, булімії чи компульсивного переїдання. Чи потрібні ліки додатково — вирішує лікар.
  • Лише консультації дієтолога. При анорексії NICE радить дієтологічні консультації тільки як частину роботи команди фахівців.
  • Фізичні процедури замість лікування. NICE не радить як частину лікування розладів харчування транскраніальну магнітну стимуляцію, акупунктуру, силові тренування, йогу чи «зігрівальну» терапію.
  • Програми схуднення при нападах переїдання. Мета лікування — зупинити напади; дієти під час лікування NICE радить відкласти. Це стосується й гіпнозу для схуднення.
  • Обіцянки швидкого «зцілення». Навіть найкоротший рекомендований варіант — керована самодопомога — розрахований приблизно на 4 місяці, а психотерапія за NICE зазвичай триває від 4 місяців до року.

Як говорити з близькою людиною

Близькі часто першими помічають зміни. Головне — говорити про почуття й турботу, а не про вагу, їжу чи вигляд: так радить австралійська ініціатива NEDC, а британська NICE просить фахівців делікатно говорити про вагу й зовнішність. Кілька прикладів:

  • Некорисно

    «Ти страшенно схуд(ла), на тебе боляче дивитися»

    Корисно

    «Я переживаю за тебе: здається, останнім часом тобі непросто. Можемо поговорити, коли тобі буде зручно?»

    Чому: Слова про тіло тримають увагу на ньому, а для людини з розладом це зазвичай болюча тема. Розмова про почуття відчиняє двері.

  • Некорисно

    «Ну що тобі варто з'їсти тарілку супу?»

    Корисно

    «Я розумію, що зараз їжа для тебе — не просто їжа. Що могло б тобі допомогти?»

    Чому: Розлад харчування не вимкнути зусиллям волі. Прості поради звучать як знецінення.

  • Некорисно

    «У тебе ж нормальна вага, тож усе гаразд»

    Корисно

    «Мені важливо, як ти почуваєшся, а не що показують ваги»

    Чому: Більшість людей із розладом харчування мають «нормальну» вагу; за нею стан не оцінити.

  • Некорисно

    «Ти це робиш, щоб привернути увагу»

    Корисно

    «Я не звинувачую тебе. Я хочу, щоб тобі допомогли»

    Чому: Звинувачення змушує захищатися й закриває розмову. Розлад харчування — не вибір.

  • Некорисно

    «Почекаймо, може, саме мине»

    Корисно

    «Давай я допоможу записатися до лікаря. Можу піти з тобою»

    Чому: Чим раніше почати лікування, тим краще; чекати не радять.

  • Некорисно

    «Ти так гарно схудла!»

    Корисно

    Скажіть про те, що не стосується тіла: «Мені було так добре з тобою сьогодні»

    Чому: Навіть похвала тримає увагу на вазі й вигляді, а коментувати їх якраз радять уникати. Помічайте людину, а не її вагу.

Це приклади, а не готовий сценарій: добирайте власні слова. Якщо лікування вже йде, узгодьте з фахівцем, як діяти саме вам.

Не чекайте, що все вирішиться за одну розмову: можливо, до неї доведеться повертатися кілька разів. Говоріть наодинці, у спокійний момент, від свого імені: «я помічаю», «я хвилююся».

Підтримка потрібна й вам. NICE радить фахівцям питати рідних, як розлад впливає на них самих і чого їм бракує, — зокрема плану дій на випадок, якщо стан різко погіршиться.

Що запитати у фахівця

  • Чи працюєте ви з розладами харчування і за яким протоколом? Скільки зустрічей зазвичай потрібно?
  • Хто стежить за фізичним станом — вагою, аналізами? Психотерапевт має працювати разом із лікарем.
  • Як ми зрозуміємо, що є зміни? NICE радить фахівцям регулярно вимірювати результат стандартними опитувальниками, наприклад EDE-Q.
  • Чи є у вас супервізія? NICE радить, щоб її мали всі, хто лікує розлади харчування.

Джерела

  1. NICE NG69: розлади харчової поведінки — розпізнавання й лікування (2017, оновлено 2020)
  2. Королівський коледж психіатрів (RCPsych): невідкладні стани при розладах харчування (MEED, CR233), 2022
  3. RCPsych MEED, додаток 1: короткі аркуші для пацієнтів і рідних, 2022
  4. Американська психіатрична асоціація: настанова щодо лікування розладів харчової поведінки, 2023
  5. American Family Physician, 2024: огляд настанови APA щодо розладів харчування
  6. Товариство клінічної психології США (відділ 12 APA): КПТ при булімії
  7. Товариство клінічної психології США (відділ 12 APA): міжособистісна терапія при компульсивному переїданні
  8. Наукова рада з психотерапії Німеччини (WBP): висновок щодо міжособистісної терапії, 2006
  9. Огляд Cochrane: психотерапія при булімії й нападах переїдання (Hay та ін.)
  10. Огляд Cochrane: індивідуальна психотерапія анорексії в дорослих (Hay та ін., 2015)
  11. Огляд Cochrane: сімейна терапія при анорексії (Fisher та ін., 2019)
  12. Herzog W. та ін., 2022: дослідження ANTOP — 5 років після лікування (Lancet Psychiatry)
  13. Beat (Велика Британія): міфи про розлади харчування
  14. NEDC (Австралія): як почати розмову з людиною, за яку хвилюєтеся
  15. Наказ МОЗ України № 2118: перелік методів психотерапії