Лінії підтримки (перелік «Ти як?», відкриється в новій вкладці)
Меню

Бета-версія: путівник щойно запрацював, тексти доповнюємо й уточнюємо. Помітили неточність — напишіть редакції: editor@psychotherapy.com.ua

Розбір

«Не вірю у всі ці травми»: що насправді відомо про травму і психотерапію

Автор: Олег Бурлачук · без рецензента · Оновлено 17.11.2026 · Приєднатися до редакції

Зміст
  1. Що саме сказав міністр
  2. Теза 1. «Не вірю у травми»
  3. Теза 2. «Більшість впорається сама»
  4. Теза 3. «Прийдете до психолога — а результату може не бути»
  5. Теза 4. «Якість роботи психолога не виміряти»
  6. Теза 5. «Це маркетингова історія»
  7. Чому це важливо
  8. Що робити, якщо ви ветеран або близька людина

5 хв читання

  • ПТСР
  • Ветерани
  • Міфи
  • КПТ
  • EMDR
ПоширитиTelegramFacebook

16 листопада в інтерв'ю «РБК-Україна» міністр у справах ветеранів Віталій Кім сказав, що не вірить «у всі ці травми», а «обробки» — це «маркетингова історія». Ці слова обурили багатьох військових і ветеранів. Ми не займаємося політикою, тож розберемо сказане по суті: що в цих словах правда, що ні — і що з цього варто знати людині, яка думає, чи йти до фахівця.

Що саме сказав міністр

За відео інтерв'ю, як його цитують видання, міністр сказав: «Я просто не вірю у всі ці травми, обробки — це маркетингова історія». А також: «Не факт, що ви прийдете до психолога, він з вами попрацює, гроші йому заплатять, але результату може не бути» і «виміряти якість роботи психолога дуже важко». За переказом видань, він також сказав, що близько 70% військових можуть впоратися з психологічними питаннями самі.

Для чесності — у тому самому інтерв'ю (текстова версія на сайті «РБК-Україна») міністр каже й інше: що для повернення до нормального життя потрібна психологічна реабілітація, бажано разом із сім'єю; що військових психологів бракує; що треба розвивати військову психологію й навчати роботі з ПТСР. І що примушувати людину проходити психологічну реабілітацію не можна.

Тобто позиція суперечлива: психологи потрібні, але травмам він «не вірить». Пройдімося по кожній тезі.

Теза 1. «Не вірю у травми»

Травма — не питання віри. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — діагноз у міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11). В Україні з 2024 року діє уніфікований клінічний протокол МОЗ «Гостра реакція на стрес. ПТСР. Порушення адаптації» (наказ № 1265). Він описує, як ПТСР розпізнавати і чим лікувати. Тобто державна система охорони здоров'я, частиною якої є й допомога ветеранам, травму визнає офіційно.

Ознаки ПТСР — не «слабкість характеру»: кошмари й раптові спогади, ніби ви «знову там»; уникання людей, місць і розмов, що нагадують про подію; постійна настороженість, безсоння, злість, провина чи порожнеча. Якщо це тримається понад місяць і заважає жити — це привід звернутися до фахівця.

Теза 2. «Більшість впорається сама»

Тут міністр частково має рацію. Майже в усіх, хто повертається зі служби, є реакції на пережите, і в перші тижні вони нормальні — так пише посібник Міністерства у справах ветеранів США. Британська настанова NICE при легких симптомах радить не поспішати з терапією, а спершу активно спостерігати: фахівець стежить за станом і домовляється з вами про наступну зустріч. У багатьох людей симптоми з часом слабшають самі.

Але «більшість» — це не «всі». За оцінкою, опублікованою за участі ВООЗ (The Lancet, 2019), серед людей, які живуть у місцевостях, що пережили війну чи збройний конфлікт, приблизно кожен п'ятий (22%) має психічний розлад — депресію, тривожний розлад, ПТСР чи інший. Звідки цифра «70% впораються самі», міністр не пояснив. Навіть якби вона була точною, решта — це сотні тисяч людей, яким допомога потрібна.

І важливо: «впоратися самому» не означає «мовчати й терпіти». Сон, рух, близькі люди, побратими, які пройшли подібне, — це теж допомога. А якщо стан не покращується, звернутися до фахівця — не поразка.

Теза 3. «Прийдете до психолога — а результату може не бути»

Це правда — і саме тому важливо, до кого й з яким методом іти. Не кожна розмова з психологом лікує ПТСР. Ефект дають конкретні методи, які добре дослідили:

Їх першою лінією лікування ПТСР називають і протокол МОЗ України (2024), і американська настанова для ветеранів VA/DoD (2023). Психотерапію настанови ставлять вище за ліки. Зазвичай ефект помітний після 4–8 зустрічей, курс — 8–12 тижнів.

А є й те, що не допомагає. Наприклад, психологічний дебрифінг — одноразовий детальний розпит про подію одразу після неї — настанови не радять: NICE пише «не пропонувати», протокол МОЗ — «не рекомендується». Тож «психолог не допоміг» часто означає не «психологія не працює», а «працювали не тим методом» або «працював фахівець без потрібної підготовки».

Теза 4. «Якість роботи психолога не виміряти»

Важко — але можна, і це роблять щодня. Для ПТСР є стандартний опитувальник PCL-5: 20 запитань про останній місяць. Його заповнюють на початку і повторюють під час терапії — так видно, чи симптоми зменшуються. Американська настанова для ветеранів прямо радить так стежити за змінами.

Що це означає для вас: на першій зустрічі запитайте фахівця, як ви разом зрозумієте, що терапія допомагає. Якщо відповідь — «просто відчуєте», а місяці минають без змін, це привід обговорити план або шукати іншого фахівця.

Теза 5. «Це маркетингова історія»

Маркетинг у сфері психологічної допомоги справді є, і багато. «Закодувати за сеанс», «прибрати травму за одну зустріч», «розшифрувати хворобу за таблицею», «почистити енергію» — усе це продають під словом «психологія». На нашому сайті такі практики мають позначку «Немає доказів ефективності» або «Є дані про шкоду»: наприклад, психосоматика за таблицями чи рейкі.

Але відповідь на маркетинг — не «не вірити в травми», а вміти відрізняти. Так само, як існування шарлатанів-«цілителів» не робить вигадкою медицину.

Чому це важливо

Багато військових і без того не йдуть по допомогу: через сором, недовіру до фахівців без бойового досвіду, страх, що «запишуть у слабкі». Коли посадова особа, відповідальна за ветеранів, публічно каже, що травми — маркетинг, комусь це може стати ще однією причиною не звернутися. Тому кажемо прямо: якщо вам погано після пережитого — це не вигадка, і є методи, які допомагають.

Що робити, якщо ви ветеран або близька людина

ПоширитиTelegramFacebook

Читайте також

Джерела

  1. РБК-Україна, 16.11.2026: інтерв'ю Віталія Кіма (текстова версія)
  2. РБК-Україна: відео інтерв'ю на YouTube
  3. Букви, 17.11.2026: військових обурили слова міністра Кіма про психологів
  4. МОЗ України, наказ № 1265 від 19.07.2024: уніфікований клінічний протокол «Гостра реакція на стрес. ПТСР. Порушення адаптації»
  5. VA/DoD (США), 2023: настанова з ПТСР і гострого стресового розладу, короткий виклад для фахівців
  6. NICE NG116 (Велика Британія): ПТСР, рекомендації
  7. Міністерство у справах ветеранів США: повернення із зони бойових дій — посібник для військових (2010)
  8. Charlson F. та ін., 2019: нові оцінки ВООЗ поширеності психічних розладів у місцевостях, що пережили конфлікт (The Lancet)
  9. National Center for PTSD (США): опитувальник PCL-5